Піддомен це частина доменного імені, яка розміщується перед основним доменом і відокремлюється крапкою, наприклад: blog.example.com, де blog – піддомен. Він дозволяє створювати окремі розділи сайту або незалежні проєкти в межах одного основного домену, спрощуючи організацію структури та керування контентом.
Піддомени використовуються на практиці з кількох основних причин:
Різниця між основним доменом, піддоменом і субдоменом полягає в їх ієрархії, призначенні та сприйнятті пошуковими системами.
Основний домен – це унікальне ім’я сайту, зареєстроване через реєстратора. Воно складається з імені та доменної зони (наприклад, example.com). Це головна адреса сайту, з якою працюють користувачі та пошукові системи. Реєстрація основного домену дає право створювати на його базі піддомени й керувати всією структурою.
Піддомен – це домен третього рівня, створений на основі основного. Він записується у форматі sub.example.com і може використовуватись як окремий розділ сайту. Піддомени створюються в панелі керування DNS і не потребують окремої реєстрації. Пошукові системи розглядають піддомен як самостійний ресурс: він може індексуватися окремо, мати свій власний рейтинг і посилання.
У контексті SEO піддомени відіграють особливу роль, оскільки вони сприймаються пошуковими системами як окремі сайти. Це означає, що піддомен blog.example.com або shop.example.com буде індексуватись і ранжуватись окремо від основного домену example.com. Таке розділення може бути як корисним, так і небажаним – залежно від цілей проєкту та структури сайту.
Використання піддоменів буває виправданим, коли необхідно чітко розділити функціональні зони сайту, що відрізняються за змістом і цільовою аудиторією. Великі компанії часто виносять у піддомени інтернет-магазин, кабінет клієнта, технічну документацію або блог. Це дозволяє формувати незалежну структуру, застосовувати окремі правила SEO-оптимізації й за потреби використовувати різні платформи або системи керування.
Однак з погляду передачі посилальної ваги та авторитету піддомени не завжди підходять. Пошуковики не враховують їх як частину основного сайту, тому посилальний профіль, накопичений на основному домені, не поширюється автоматично на піддомен. Це ускладнює просування, оскільки кожен піддомен вимагає окремої роботи: створення посилань, наповнення контентом і внутрішньої оптимізації.
Внутрішня структура сайту ускладнюється при використанні піддоменів. Вони не беруть участі у внутрішній перелінковці основного домену, не наслідують його метадані й не завжди коректно сприймаються інструментами аналітики без додаткового налаштування.
Вибір між піддоменами та підпапками залежить від цілей проєкту та структури сайту. Піддомени, наприклад mail.google.com або support.microsoft.com, застосовуються, коли необхідно повністю відокремити функціональність від основного ресурсу – для вебзастосунків, порталів підтримки або окремих сервісів. Якщо завдання – доповнити основний сайт новим розділом, наприклад, блогом або довідковою інформацією, краще обрати вкладені папки, наприклад moz.com/blog або wikipedia.org/wiki/.
Після виконання всіх кроків піддомен буде активним і доступним для завантаження сайту або розміщення потрібного контенту.
Під час налаштування піддоменів часто допускаються помилки, які призводять до недоступності сайту, неправильної роботи сервісів або збоїв у відображенні контенту. Одна з поширених проблем – неправильне зазначення кореневої директорії. Якщо при створенні піддомену обрано неіснуючий або спільний з основним сайтом каталог, це може викликати конфлікти й завантаження не тієї сторінки. Рішення, потрібно задати окрему, чітко позначену папку для кожного піддомену.
Під час роботи з ISPmanager всі основні налаштування виконуються автоматично при додаванні піддомену. Однак помилка може виникнути, якщо піддомен був раніше видалений вручну, а файли залишились, або навпаки – якщо директорію створено, а піддомен не зареєстрований у панелі. Важливо переконатися, що піддомен відображається в списку WWW-доменів, коректно пов’язаний з кореневою директорією й не дублюється з іншими налаштуваннями.
Також часто забувають про ввімкнення SSL-сертифіката. Якщо основний домен використовує HTTPS, а для піддомену сертифікат не випущений, браузер покаже помилку з’єднання. Це вирішується або підключенням окремого сертифіката, або використанням wildcard-сертифіката, що охоплює всі піддомени.
Ще одна помилка – відсутність індексації. Якщо в налаштуваннях CMS піддомен не доданий як окремий сайт або не налаштовано файл robots.txt, він може бути прихований від пошукових систем. Важливо прописати потрібні правила й перевірити доступність сайту через пошукову консоль.
Нарешті, при переїзді або копіюванні даних на піддомен часто не перевіряють шляхи до ресурсів. Це викликає помилки завантаження стилів, зображень і скриптів. Рекомендується адаптувати всі внутрішні посилання й переконатися, що сайт коректно відображається на новому піддомені.
Дізнайтесь більше як купити домен, хостинг, VPS або виділений сервер.
Обмеження на кількість піддоменів залежать від обраного тарифу хостингу. У QHost більшість тарифів дозволяють створювати необмежену кількість піддоменів.
Так, піддомен можна використовувати для перенаправлення на інший сайт або конкретний розділ. Це зручно для організації трафіку або розподілу напрямів бізнесу.
Окрема реєстрація піддомену не потрібна. Він створюється в панелі керування хостингом на основі вже зареєстрованого основного домену.