Перед початком переконайтеся, що у вас є резервна копія бази даних у форматі .sql
або .sql.gz
. Цей файл створюється під час експорту з попереднього хостингу або локального сервера. Також необхідні дані для підключення до панелі керування хостингом: логін, пароль, ім’я користувача бази, адреса сервера та назва. Важливо заздалегідь створити порожню базу через розділ «Бази даних» у панелі ISPmanager, щоб потім здійснити імпорт вмісту.
Якщо обсяг файлу не перевищує обмеження (зазвичай до 50–100 МБ), зручно скористатися вебінтерфейсом phpMyAdmin. Увійдіть у панель хостингу, відкрийте phpMyAdmin, оберіть потрібні дані й перейдіть на вкладку «Імпорт». Натисніть кнопку вибору файлу, вкажіть потрібний .sql
документ, перевірте, що встановлено правильний формат (за замовчуванням — SQL), і запустіть імпорт. Після завершення ви побачите повідомлення про успішне завантаження. У разі виникнення помилок перевірте кодування або переконайтесь, що база порожня.
Якщо файл занадто великий, використовуйте підключення через SSH. Для цього зайдіть на сервер за допомогою команди:
ssh користувач@адреса_сервера
Потім за допомогою scp або sftp завантажте .sql на сервер. Імпорт здійснюється командою:
mysql -u ім’я_користувача -p ім’я_бази < шлях_до_файлу.sql
Система запитає пароль від бази. Цей метод дозволяє обробляти великі обсяги даних без ризику тайм-ауту.
Після завершення завантаження рекомендується відкрити базу в phpMyAdmin і переконатися, що всі таблиці присутні, а структура й дані відповідають очікуванням. Також варто протестувати підключення з сайту й упевнитися, що сторінки, які використовують дані, коректно відображаються. Регулярна перевірка після імпорту допомагає уникнути проблем у роботі сайту й запобігти втраті даних.
Дізнайтесь більше як купити домен, хостинг, VPS або виділений сервер.
Для завантаження бази даних необхідні права на створення й зміну таблиць, а також на імпорт даних. Зазвичай це привілеї CREATE, INSERT, UPDATE і DELETE.
Параметри з’єднання включають ім’я хоста, ім’я бази даних, ім’я користувача та пароль. Ці параметри задаються у конфігураційному файлі застосунку або через інтерфейс керування.
Після завантаження бази даних рекомендується створити індекси для часто використовуваних полів, оптимізувати запити й налаштувати кешування. Це покращить продуктивність і швидкість роботи.