Коли ви вводите адресу сайту в браузері, наприклад, www.example.com, ви, ймовірно, не замислюєтеся про те, як браузер знаходить потрібний сайт у величезному океані інтернету. За цією простою операцією стоїть складна система під назвою DNS (Domain Name System), яка переводить зрозумілі людині доменні імена в машинні IP-адреси. У цій статті ми розберемо, що таке DNS-хостинг, навіщо він потрібен і як він працює.
DNS-хостинг це послуга, що надається хостинг-провайдерами, яка відповідає за управління і підтримку системи доменних імен (DNS) для вашого сайту. Основне завдання такого хостингу забезпечити швидкий і надійний переклад доменного імені вашого сайту у відповідну айпі, що дозволяє користувачам швидко знаходити ваш сайт в інтернеті.
Коли ви реєструєте домен, вам необхідно налаштувати DNS-записи, щоб вказати, які сервери будуть обробляти запити на доступ до вашого сайту, поштових сервісів та інших ресурсів. DNS-хостинг надає інтерфейс та інструменти для управління цими записами, а також забезпечує їх надійне зберігання й розповсюдження всією мережею.
Основні функції DNS-хостингу:
Для повного розуміння ролі DNS-хостингу важливо розібратися в тому, як працює система DNS загалом і які компоненти входять до її складу.
DNS (Domain Name System) це система, яка переводить доменні імена, такі як example.com, в IP-адреси, зрозумілі комп'ютерам. IP-адреса це унікальний набір цифр, який використовується для ідентифікації кожного пристрою або сервера, підключеного до інтернету, де розташований вебсайт. Простіше кажучи, DNS діє як телефонна книга інтернету, співвідносячи доменні імена з відповідними IP, щоб браузери могли завантажувати потрібні вебсторінки.
DNS-сервер представляє собою спеціалізований сервер, який зберігає інформацію про доменні імена і їхні відповідні IP-адреси. Коли ви вводите адресу сайту в браузері, сервер обробляє запит, знаходить відповідну IP та перенаправляє вас на потрібний сайт.
DNS-зона це частина простору імен DNS, яка управляється одним сервером або групою серверів. У DNS-зоні міститься інформація про домени й піддомени, а також їхній зв'язок з IP-адресами. Наприклад, зона може включати записи для домену example.com і його піддоменів blog.example.com та shop.example.com.
У системі DNS існує кілька типів записів:
Ці записи дозволяють керувати маршрутизацією трафіку, налаштуваннями електронної пошти та іншими важливими функціями сайту.
DNS-кеш — тимчасове сховище інформації про доменні імена та IP, яке використовується для прискорення роботи мережі. Коли ваш комп'ютер запитує IP-адресу для доменного імені, він спочатку перевіряє, чи є потрібна інформація в локальному кеші. Якщо вона там є, запит обробляється швидше, оскільки немає потреби знову звертатися до сервера.
Зверніть увагу, що якщо ви змінюєте хостинг для вашого сайту, старий IP-адрес може залишатися в DNS-кеші користувачів, що призведе до того, що вони будуть направлені на старий сервер замість нового.
Щоб розв'язати проблему зі застарілими записами, можна вжити наступних заходів:
Авторитативний DNS-сервер відповідає за надання точної та остаточної інформації про домен і його записи. Він є "головним" у даних й гарантує, що всі запити до домену обробляються правильно. Наприклад, якщо користувач запитує IP для домену example.com, авторитативний сервер надасть цю адресу на основі своїх записів.
Рекурсивний DNS-сервер виконує роль посередника між користувачем і авторитативними серверами. Коли ви вводите адресу сайту, рекурсивний сервер починає пошук IP-адреси, звертаючись до інших DNS-серверів, поки не знайде потрібну інформацію. Цей тип сервера кешує отримані дані, щоб прискорити обробку майбутніх запитів.
Файл hosts це текстовий файл на вашому комп'ютері, який може використовуватися для співвідношення доменних імен з IP-адресами, минаючи DNS-сервер. Він корисний для локального тестування сайтів або для блокування доступу до певних ресурсів.
Без використання DNS-сервера браузери не зможуть перетворити доменні імена в IP-адреси. Користувач, своєю чергою, не може завантажити всі необхідні файли для відображення вебресурсу.
Якщо відключити DNS-сервер, доступ до сайтів за доменними іменами буде неможливий. Щоб забезпечити стабільну роботу інтернету, сервер повинен залишатися постійно ввімкненим.